Гуморески, украинськи гуморески Зручний інструмент
Концерт закінчився. До піаніста,
Щоб взяти інтерв’ю, у той же час
Підбігло кілька спритних журналістів:
— Маестро, ви дивуєте всіх нас.
Ще нещодавно ви на скрипці грали.
Як все це зрозуміть? У шоці зал!
— А ставити колись ви намагались
На скрипку чарку чи пивний бокал?

Рибалка — краще
Сидять рибалки  два і ляси точать.
Аж ось один: — Петро, ледь не забув,
Приснився сон мені, що я неначе
З Софі Лорен на риболовлі був.
Навколо тиша і нема нікого.
У мене у садку вже щука є…
— А що Софі? Як відчуття, нічого?
— А що Софі? А в неї не клює!

Мрія шанувальника
Приборкувачка левів всіх вражає:
Тримаючи вустами цукорок,
Його вхопить у лева вимагає.
У декого від цього трюку шок.
Та ось один глядач: — Що ж тут такого?
Я можу фокус цей також зробить.
Артистка ж усміхнулась і до нього
Сказала, вгледівши, де він сидить:
— То, може, спробуєте? — Без вагання
І з радістю! Мета моїх це мрій!
Мені не треба довгого прохання —
Ви лиш підставте з цукром ротик свій!

Змій Хрюпа
Дітям каже мати
— Йду я на роботу,
А як прийде тато,
П’яная свинота,
Ви зніміть одежу
Лиш йому до пупа.
Далі — обережно!
Там живе змій Хрюпа.
І хай спить, скотина!
Дзвонить дітям мати
Через дві години
— Ну то як там тато?
— Роздягли ми тата
Усього до нитки
І поклали спати.
— Там же змій! Ну й дітки.
— З цим ми розібрались.
Змія задавили,
Яйця розтоптали,
А гніздо спалили!

Помилився
Син й батько п’яний йдуть до хати.
Син промовля: — На днях, татусь,
Мені розказувала мати
Про п’яную свиню якусь.
Так що ж то, тату , за тварина,
Отая п’яная свиня?
— То, синку, є така людина,
Що від горілки і вина
В таку свиню перетворилась,                              
Що бачиш — стовп стоїть? — Ага.
— А їй в очах все роздвоїлось
Й ввижається, що там їх два.
— Та ви наплутали щось, тату.
Прийдеться, мабуть, вам тікать.
Стовпів немає там. То мати
З ломакою в руці стоять

«Новий музикант»
Питає якось «новий руський» свого сина:
— В консерваторію ти хочеш поступить?
— Та я ж не вчився музиці. Мене не приймуть.
— У мене ж гроші є. Я можу всіх купить.
Ось почекай-но, завтра я усе влаштую.
На другий день татусь увечері прийшов.
— Готово, син, тебе в студенти зарахують.
З деканом з грішми спільну мову я знайшов.
Тобі прибуть лиш завтра на екзамен треба
І там ударить палицею в барабан.
Оце і все, що вимагається від тебе.
І одягай консерваторії жупан.
На другий день приходить син сумний та й каже:
— Не прийняли мене. — Ти що, із печі впав?!
— Та взяв я, тату, барабан, і сталась лажа.
Махнув я, та по барабану не попав!

Орієнтир
П’яний Опанас Хильбуль
Перехожого спиняє.
— П-пробачайте, скільки гуль
Я на свому лобі маю?
— …Вісім. — Добре…, відступ-пи.
Ситуація знайома.
Значить так…, ще два стовпи
Телеграфні і… я вдома.

Грамзапис
Проходить репетиція оркестру.
Аж ось у двері пика промовля,
На диригента дивлячись: — Маестро,
А відпустіть того он скрипаля.
Нам на грамзапис треба терміново.
— Того? Ну, як потрібно, йди, Архип.
На репетиції наступній знову
У двері загляда той самий тип:
— Архипа, першу скрипку, відпустіть-но.
Нам треба на грамзапис поспішать.
— То знову? Ну, як треба, то ідіть-но.
Не можна цеє діло пропускать.
І так ще кілька раз було. — Та досить, —
Маестро сплюнув: — Корешів отих
Провірить треба, де їх носить,
Який грамзапис все ж таки у них.
Пішов за ними слідом він та й бачить,
Як ті два закадичних кореші
Заходять у буфет і кажуть: — Машо,
Налий нам по сто грам і запиши.

Депутатський стиль
До матері в село приїхав
На «Мерседесі» депутат-синок.
Пузяка, як гарбуз, а пика,
Як помідор. На піджаку значок.
Поїв, поспав. Та й каже мати:
— Синочку, по хазяйству поможи.
— Ті купки гною позбирай ти
І по городу гарно розложи.
Синок узяв лопату, вила,
І з тачкою поплівся на город.
Розкидав гній той за годину
— Дива! — сусід Грицько роззявив рот.
І вихваляє сина мати,
Захоплення сусіда не спиня:
— А кажуть нам, що депутати
Не вміють працювати — то ж брехня!
Ну а тепер, мій любий синку,
Хутенько до курятника сходи.
Візьми відро, оту корзинку
Та гарно там яєчка розклади.
Оті, що більшенькі — в корзинку,
Маленькі у відерце поклади.
Та дуже там не гни ти спинку.
Як все збереш, скоріш до хати йди.
Вже мати й борщику зварила,
Та син все ще не йде: — Що ж там робить?
Біжить в курятник: — Божа сила!
Син в пір’ях та у бруді весь сидить.
— Оце ж ми, мамо, депутати, —
Руками син розвів, — що там казать,-
В багні ми можемо копатись,
А рішення не вміємо прийнять.