Вірші для мами  Мамі

Не сумуй, рідненька, що роки, як птиці.
І що спокій, мамо, тобі лише сниться.
Нерозлучні, мила, ми з тобой до віку.
Ніжністю, як сонечко, грієшь ти домівку.

Дякую за ласку, безмежну, як море,
Хай тебе минають і біди, і горе.
Щоб була здорова, жила — не тужила.
Ти велике щастя в житті заслужила.

Весна і мама
І. Жиленко

Якось я спитала у Весни:
— Ти чому приходиш, поясни?
І весна сказала прямо:
— Поспішаю я на свято Мами!
Поспішають квіти проростати,
Поспішають журавлі вертати,
Поспішає сонечко теплішать,
Поспішають діти розумнішать.
В Африці далекій пам ятаю,
Говорив мені Премудрий Слон,
Що якби на світі мам не стало,
То й весни на світі не було!
Ще сказав: «Ви помічали, може –
Кожна мама із весною схожа».
І відкрив мені він таємницю,
Що весна із Мамою сестриці…
Найкращий дарунок
Т.Коломієць

На мамине свято,
На мамине свято
Хороших дарунків
Для мами багато.
Найкращий від тата –
Шовкова кофтина.
Од старшого брата –
Барвиста хустина.
Од діда – картина,
Велика у рамі.
Та мій, мій найбільше
Сподобався мамі.
Погляньте, який:
На вікні, на осонні
Альпійські фіалки
Цвітуть у вазоні.
На мамине свято
На мамине свято
Я в гості весну
Запросив у кімнату.
Мамине свято
Н.Забіла

Восьме березня настало –
Славне свято всіх жінок,
І сьогодні ми позвали
Наших мам у дитсадок.
Кожній мамі подарунки
Готували малюки,
Малювали їм малюнки
Вишивали килимки.
Ще й прикрашений квітками
Написали їм плакат:
«Хай живуть хороші мами
Всіх дівчаток і хлоп ят!»
Сама в хаті
А. М’ястківський

Кошенятко чеше вуса
Лапками двома.
На базар пішла матуся
В хаті я сама.
Вмиюсь чисто, вмиюсь біло
І тоді візьмусь за діло.
Підмету гарненько в хаті,
Молока дам кошеняті,
Своє ліжко застелю,
Квіти в горшиках поллю.
Заплету я кіски русі
І чекатиму матусі.
Хай матуся відпочине
І. Січовик

Як прийду я з дитсадочку,
Нагодую вдома квочку,
Підмету у хаті, в сінях
Принесу теляті сіна.
Хай матуся відпочине,
Щоб не поралась сама.
Бо який же я мужчина,
Якщо помочі нема?
Біля кого найтепліше
М. Людкевич

— Біля сонця, — шепоче поле
І стернею небо коле,
Гріє лапки журавлів,
Вигляда сімох вітрів.
— Біля варти, — каже тато,-
Коли хочеться співати,
Пізнавати сни земні
На пташиному крилі.
Біля печі, — каже дід, —
Ні печалі, ані бід,
Хоч мороз, як лютий звір,
Що прибіг з Карпатських гір.
— У перині, — дума киця, —
І вуркочеться, і спиться.
І калачиком пухнастим
Засинає біля Насті.
— Біля мами, -кажуть діти, —
Завше радісно, як літом.
Навіть вмитися сльозами
Теж найкраще біля мами.
Рукавички
А. Костецький

Узимку, в морози, хуртечі й завії
Тебе і мене рукавички зігріють.
А теплі від чого вони і чому?
Скажу вам по щирості: теплі тому,
Що наші ласкаві бабусі і мами
Вплітають тепло своїх рук між нитками.
Бабусі
А. Костецький

Дай, бабусю, поцілую
Сивину твого волосся.
Теплим подихом зігрію
Снігом вибілені коси.
Може, і на них розтане
Лоскотливий іній срібний,
Мов зимові візерунки
На замерзлій з ночі шибі.
Бабусині казки
В. Зінченко

У бабусі руки вмілі,
А казки чудові, милі.
Миготять в повітрі спиці,
За клубочком скаче киця.
А нитки все в’ються, в’ються,
А казки рікою ллються…
Ляжу в ліжко, та не спиться –
Нову казку в’яжуть спиці.
Якщо говорити між нами…
М.Пономаренко

Якщо говорити між нами,
То все починається з мами.
І казочка перша у світі,
І сонячна подорож в літо.
Найперші легенькі сніжинки
І сяюче диво – ялинка.
Від мами – і літери,
Й слово,
І зроблена разом обнова….
Якщо говорити між нами,
То все починається з мами.
Матусині очі
О.Мамчич

На мене звернені очі:
Великі, карі, жіночі.
В своїй любові бездонні.
Магічні, як у Мадонни.
Добром налиті до краю.
Я з них наснагу черпаю.
За них я Богу молюся –
Кохані очі матусі.
Дуже люблю
Катерина Перелісна

Матусю, дай ручки твої поцілую,
За шийку тебе обійму,
І щічки погладжу.
Ти знаєшь, матусю,
Як дуже тебе я люблю!
І ти мене любиш, хоч я неслухняна,
Частенько і шкоду роблю.
Та ти все пробачиш,
Мене поцілуєшь,
І я тебе дуже люблю!
Наші мами
С.Олійник

Пам”ятаймо, милі діти,
Пам”ятаймо завжди з вами,
Що для нас в усьому світі,
Найдорожчі – наші мами!
Нам маленьким і дорослим –
Все дають вони з любовью:
Ніжне серце, світлий розум,
Сили нашому здоровью.
Як ставали ми на ноги,
Перший крок наш був – до мами!
Радість маєм чи тривогу –
Серце мами завжди з нами.
Де сини її та дочки –
Завжди там вона думками.
Пишем в класі ми на дошці
Наше перше слово – мама!
Найдорожчі мамі діти,
Дітям мама їх – так само.
Треба вчитись і робити
Так, щоб радувати маму!
А як вивчитесь з літами,
Вдячні мамі за турботу,
І поїдете від мами
В інший край десь на роботу –
Хай усі запам”ятають:
І листи, і телеграми
Шліть туди, де їх чекають,
Виглядають ваші мами!
Наша мати
Ярослава Путена

Наша мати,
Як голубка сива
Любові крильцями
Усіх нас прикрила.
Мати наша,
Як сонечко ясне –
Цілий день нам світить і вночі не гасне.
Мати наша,
Як ангел з неба –
Вдень і вночі знає чого дітям треба.
Чи є в світі що дорожче?
Чи є в світі що світліше,
Як мамині очі,
Що все зорять за дітками
Вдень і серед ночі?
Чи є в світі що миліше,
Як мамині руки,
Що працюють для дитини
Щиро без примуси?
Чи є в світі що щиріше,
Як серденько мами,
Яке б”ється для дитини,
Днями і ночами,
Чи є в світі що дорожче,
Як мама кохана,
Що трудиться для дитини
До ночі від ранку?
Мама! Найдорожче слово в світі.
Мама! Найдорожче слово в світі.
Де б не був ти, щоб ти не робив,
Назавжди вона твій шлях освітить
Ніжним серцем, відданим тобі.
Мамині руки
В. Грінчак

Мамині руки – щедрі, робочі –
Втоми не знають з ранку до ночі.
Вранці, коли ще усі спочивають,
Сонце, напевно, вони піднімають.
Мамині руки – ніжні і мілі –
Воду ранкову з криниці носили.
Діти плескались, діти вмивались,
Сонцю і матері щиро всміхались.
Бабусині руки
Лев Квітко

Я з бабусею своєю
Дружу давно-давно.
І ми,- скажу вам, — з нею
В усьому заодно.
Така моя бабуся –
Найкраща у житті.
А руки ж у бабусі –
Ну просто золоті!
Вони що хочеш вміють,
Скрізь роблять чудеса:
То місять щось, то миють,
Подивишся – краса!
Так товсто мажуть пінку.
Так щедро сиплять мак.
Працюють без спочинку,
А пестять ніжно так.
І в хаті, і на дворі
Пороблять все як слід.
То чистять щось в коморі,
То варять нам обід.
Як смеркне – тіні дивні
Сплітають на стіні:
Казки такі чарівні
Розказують мені.
А там нічник засвітять,
Онучка щоб міцніш спала.
Мабуть, немає в світі
Таких хороших рук!
Матінці
І.Савицька

Матінко моя єдина!
Ти ждя мене цілий світ!
І хоч я мала дитина,
Хоч мені лиш кілька літ,
Та тебе, матусю мила,
Я кохаю над життя
І бажаю: будь щаслива,
Наче квітка весняна!
Ангел на Землі
Р.Завадович

Матусю наша, ми це знаєм:
Багато ангелів є в Божім раю,
Та на землі лише один між нами:
Це наша мама!
За вас ми молимося Богу,
За вас благаєм Пресвятого,
Щоб вам здоров”я, силу дав,
Щоб щастя-радість вам послав,
Теплим диханням
Щоб обминало лихо і пригоди злі.
Матуся наша – ангел на землі!
Два сонечка
Богдан Данилович

Ще сонце не встало,
Ще тільки сіріє –
Мене від світанку
Два сонечка гріють.
Два сонечка ясні
Від ранку до ночі –
Це дивляться тепло
Бабусині очі.
Вже сонце схилилось,
Пташки сплять у гаї,
Засну – наді мною ж
Два сонечка сяють.
Два сонечка ясні
Від ранку до ночі –
Два сонечка красні,
Бабусині очі.